15 травня 2009 у Центрі Сучасного Мистецтва в Києві відкрився проект
ПОГЛЯДИ
представлений Художньою радою та Фундацією Центр Сучасного Мистецтва.
Проект “Погляди” виводить на українську мистецьку сцену фігури художника, який політизує своє мистецтво на рівні і змісту, й форми. Художника, який взаємодіє з низовими громадськими рухами. Художника, який артикулює суспільні настрої протесту. Художника, який аналізує симптоми суспільних змін, художника-громадянина.
Молоді художники з Києва, Львова та Харкова, а також з Ташкента та Кельна у своїх роботах, соціально-критичних або (чи - водночас) глибоко персоналізованих, звертаються до найгостріших тем сьогодення та до ключових питань співіснування людей. Внутрішню драматургію цих робіт утворюють стосунки «погляду» та «поглядів» кожного з авторів. А виставка покликана актуалізувати в сучасному українському мистецтві нову для нього категорію «Поглядів художника».
“Погляди” - це перший проект, організований Худрадою. Він складається з виставки та серії лекцій, доповідей, дискусій та авторських екскурсій для відвідувачів виставки. Худрада - це кураторська група, але водночас і само- (взаємо-) освітня спільнота, і дискусійний клуб, і експериментальний майданчик міждисциплінарної взаємодії. Її складають молоді архітектори, політичні активісти, перекладачі, співробітники художніх інституцій, дизайнери, публіцисти та художники. Організовані Худрадою проекти покликані об’єднувати досвід учасників та створювати простір колективного висловлення.
Учасники виставки: Олександр Барковський (Ташкент, Узбекистан), Анатолій Бєлов (Київ), Євгенія Бєлорусець (Київ), Микола Власов (Київ), Ксенія Гнилицька та Антон Смірнов (Київ), Дмитро Єрмолов (Київ), Нікіта Кадан (Київ), Володимир Кузнецов (Київ), Василь Лозинський (Київ), Дмитро Мойсеєв (Київ), Лада Наконечна (Київ), Олег Перковський (Львів), Андрій Устінов (Ст.-Петербург, Росія - Кельн, Німеччина), Давід Чічкан (Київ), Група Предметів (Київ), група Р.Е.П. (Київ), група SOSка (Харків)
Заходи у рамках проекту:
16 травня, субота
Лекції:
13:00 - 13:45
Олександр Соловйов
“Політичні опуси 90х”
13:50 - 14:35
Віра Балдинюк
“Політичне висловлення в сучасній українській літературі: ігрова стратегія”
14:45 - 15:15
Андрій Мовчан
«Нові ліві. Тактики культурного супротиву»
15:40 - 16:30
Круглий стіл:
«Политично ангажоване мистецтво?! в Україні?! сьогодні?!»
Модерує Євгенія Бєлорусець
19 травня, вівторок
Лекції:
18:00
Анна Лазар
«Політичність без права на репрезентацію?»
19:00
Андрій Пучков
«Три парадокси авторитарних середовищ»
20 травня, середа
18:00 - Авторські екскурсії виставкою
24 травня, неділя
20:30
Акція-сателіт виставки «Погляди»:
Відео на паркані
Місце проведення:
вул. Гончара, 17-23
30 травня, субота
16:00
Олексій Радинскій
«Мають очі, щоб не бачити: парадокси критичного мистецтва в Україні»
17:00 - Авторські екскурсії виставкою
- Олександр Соловйов, критик, мистецтвознавець
«Політичні опуси 90-х» Доля українського «неофіційного» мистецтва на порозі незалежності. Зіткнення українського мистецтва з ринком. Розвиток власного виставкового контексту. Творчі об’єднання «Живописний заповідник» та «Паризька комуна».
- Віра Балдинюк, критик, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Шевченка, журналіст
«Політичне висловлювання в сучасній українській літературі: ігрова стратегія»
Пропонується огляд українських художніх видань останнього десятиріччя з погляду вкраплень політичного дискурсу в художній текст, розглядаються способи його оприявнення - від кон’юнктури до ігрового компоненту.
- Андрій Мовчан, політичний активіст, журналіст, учасник руху «Нові ліві»
«Нові ліві. Тактики культурного супротиву» Явище нового лівого руху в Україні. Актуалізація контркультури в лівому середовищі. Субкультура – шанс для лівих чи глухий кут? Труп соцреалізму і одномірне суспільство постмодерну. Етика в мистецтві, естетика в спротиві. Культурна революція, як невід’ємна складова емансипації людини.
- Андрій Пучков, член-кореспондент Української академії архітектури, завідуючий лабораторією мистецтва найновіших технологій Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України
«Три парадокси авторитарних середовищ» З лекції: «Таким чином, тоталітарне середовище є органічним середовищем будь-якої архітектурної форми по відношенню до людини, семантично першим тоталітарним середовищем. Воно є первиннішим за ті тоталітарні середовища, що навмисне заглиблені в соціальний контекст. Тим воно й цікаве як інерція людського нерозуміння»
- Анна Лазар, аспірантка Інституту славістики Польської академії наук, віце директор Польського Інституту у Києві
«Політичність без права на репрезентацію?»
Політична репрезентація стала неможливою, тому що вже не існує „демоса” суверенного виду влади суб’єкту, який міг би бути через цю владу репрезентованим, не існує суб’єкту, який може подарувати політичним знакам силу та успіх. Вибори сьогодні – це симуляція різниць, а влада – це симуляція рішень, що складає очевидний демократичний зразок. У східній Європі виникають додаткові складності.
Інакше ніж в літературі, яка в перші роки незалежності в Польщі втікала від політики у приватність, мистецтво було сильно задіяне у тому, що відбувалося у суспільстві. Критичне мистецтво у великому узагальнені – торкалось проблем емансипації одиниці, яка не хоче погодитись на фіктивну систему цінностей. В мистецтві приватне стало політичним, та навіть репресованим. Сьогодні художники пішли далі – у своєму маніфесті Артур Жмєвський сказав, що мистецтво вже не має цуратися відкритої політики, що художники повинні подолати сором, який брався з того, що коли мистецтвом починала цікавилася велика політика, художники дуже швидко втрачали автономність, – згадаймо 30 роки в Радянському Союзі, чи 80 в Польщі (мистецтво мало репрезентувати опозицію). Чи зараз мистецтво може знайти більш рафіновані інструменти для створення агори? Чи вона сьогодні можлива?
- Олексій Радинскій, культуролог, куратор, Центр візуальної культури НаУКМА
«Мають очі, щоб не бачити: парадокси критичного мистецтва в Україні» Засвоєння ідеології інституцій сучасного мистецтва українськими художниками. Комодифікація протесту та критика дискурсу “поглядів” як засобу конструювання художніх стратегій.
Відео на паркані - сателіт виставки «Погляди»
24 травня неділя, 20:30 за адресою Гончара 17-23.
Художники з України Росії та Казахстану надали для проекту-сателіту виставки «Погляди» свої відеороботи - для демонстрації їх на паркані.
Проект «Відео на паркані» - наявний приклад залучення мистецтва до протистояння механізмам придушення соціального активізму, що практикуються в Україні. На знак солідарності з боротьбою киян проти незаконних забудов художники презентують частину виставкового проекту на одному зі скандальних парканів столиці. 24-го травня, у неділю відбудеться показ відео-арту, що супроводжуватиметься виступами художників та активістів.
Свої роботи для цього показу надали художники Станіслав Волязловський, Олександр Угай з Казахстану, Лада Наконечна, російська група «Что делать?», група Р.Е.П.
15 травня в Києві відкрилася перша виставка сучасного ангажованого мистецтва під кураторством міждисциплінарного об’єднання Худрада. Автори, що беруть в ній участь, заявили про бажання суспільних перетворень і про готовність взаємодіяти з низовими протестними рухами. Темою проекту став зв’язок авторського «погляду», присутність якого характеризує творчу особу і «поглядів», наявність яких визначає політично ангажовану особистість.
Біля півроку продовжується боротьба жителів з незаконним і руйнівним будівництвом на Гончара 17-23. За цей час активістам неодноразово загрожували, їх шантажували, декількох активістів судили за протестну діяльність. Паркан, що постійно укріплюється забудовником, став символом пригнобленої громадської думки і безмежних можливостей, які відкриває для великого капіталу корупція в сьогоднішній Україні.
Демонстрація на паркані відео-арту провідних політично-ангажованих художників - це вихід виставки «Погляди» за межі інституційного простору, відкритий соціально-критичний вислів, зроблений на території вуличного протистояння. Між показами фільмів виступатимуть активісти і художники.
